Розвіюємо міфи про інтегрований курс «Українська мова, українська та зарубіжна літератури». Міф 3

Досі побутує думка, що інтеграція — це механічне поєднання української мови, української та зарубіжної літератур в окремий курс, де ці предмети вивчаються «разом», але фактично — поверхово. У такому розумінні інтеграція сприймається як спрощення, втрата глибини й предметності.

Однак це — міф, який не відповідає сучасним педагогічним підходам й ідеям Нової української школи.

Що таке інтеграція насправді?

Справжня інтеграція — це смислова пов’язаність предметів. Українська мова, українська література та зарубіжна література зберігають власну предметну логіку, але працюють разом у межах кожного уроку.

Інакше кажучи, інтеграція — це:

• ❌️«замість трьох предметів — один»;
• ✅️три предмети, які взаємодіють, доповнюють один одного й формують цілісне бачення мови та літератури як культурного явища.

Як виглядає інтеграція на рівні уроку?

Розгляньмо на прикладі вивчення роману «Тигролови» в підручнику для 9-го класу.

Вивчаючи цей художній твір, школярі та школярки не лише знайомляться з біографією автора і змістом роману, але також працюють з додатковими джерелами, що сприяє поглибленню розуміння контексту, в якому існує твір. Наприклад, учнівству пропонується опрацювати версію роману у вигляді коміксу, порівняти та проаналізувати різні обкладинки видань. 

Окрім цього, учнівство знайомиться з поглядами сучасних літературних критиків щодо біографії письменника й аналізує роль і місце автора та його текстів в українській культурі.

Синтаксис учнівству 9-го класу запропоновано вивчати, одразу використовуючи різні типи речень у своїх висловлюваннях про прочитаний текст.  Таким чином мовна лінія невідривно повʼязана з літературною.

Дев’ятикласники й дев’ятикласниці не просто фіксують визначення жанру «роман», вони вчаться аргументувати вибір жанру, аналізуючи структуру тексту.

Ще одним прикладом залучення мовної теми під час роботи з художнім текстом є пропозиція ознайомитися з абревіатурами, власними назвами та історизмами чи опрацювати антонімічні пари фразеологізмів про комунікацію:

Окрім роботи з текстом, автори підручника пропонують переглянути з учнівством фільм та порівняти, як літературні образи перетворюються на візуальні:

Також авторський колектив пропонує в контексті вивчення «Тигроловів» І. Багряного, пригадати твори з інших літератур, аби простежити способи передачі в текстах певних історичних процесів:

У результаті учні й учениці не лише ознайомлюються з окремим текстом, але й досліджують історичні передумови та контекст, у якому він був написаний, опрацьовують мову твору, зокрема, вивчають власні назви, абревіатури, діалектизми, історизми, фразеологізми, а також, беручи за основу теми, що піднімаються в тексті, пишуть есе, беруть участь у дискусіях та усно висловлюються, дбаючи при цьому про дотримання мовних норм.

Отож, інтеграція

• поглиблює розуміння текстів;
• формує системне мислення й мовлення;
• розвиває вміння застосовувати знання в комплексі, а не фрагментарно.

Учні й учениці не просто «вивчають тему з мови» чи «проходять твір», а працюють з живим текстом як цілісним явищем — мовним, культурним, естетичним.

Ефективна інтеграція реалізується в кожному уроці, через продумані завдання, тексти, запитання та види діяльності, а не лише через назву курсу в навчальному плані.

Міф про інтеграцію — «один курс замість трьох предметів» варто остаточно залишити в минулому. Сучасна освіта потребує не скорочення змісту, а його осмисленого поєднання. Українська мова, українська та зарубіжна літератури мають працювати разом на кожному уроці, формуючи цілісну, глибоку й сучасну мовно-літературну освіту.