Інтерв’ю зі співавторкою підручників «Мистецтво» для 7-9 класів Оксаною Комаровською

Мистецтво — шкільний предмет, який навчає дітей мислити нестандартно, фантазувати й знаходити власні способи самовираження. Відволікаючись від точних і складних дисциплін, учні й учениці відкривають для себе красу в музиці, живописі, театрі, дизайні та повсякденному житті.

Підручник «Мистецтво» від видавництва «Ранок» допомагає школярам і школяркам зануритися в різні епохи, стилі та художні напрями, краще розуміти культурний контекст і розвивати власний смак. Цього року успішну апробацію у школах проходить посібник для 9-го класу. Підручник має зручну структуру для глибокого розуміння предмета. Різноманітні рубрики дають можливість застосовувати знання у власних проєктах.

Ми поспілкувалися зі співавторкою підручника Оксаною Комаровською про користь підручника в освітньому житті й особисті мистецькі погляди авторки.

Питання про підручник для 9-го класу і навчання

1. Що для Вас найцікавіше у створенні підручника з мистецтва?

— Пошук. Повернення до основної професії і досвіду: за фахом музикознавиця із досвідом роботи в театрі. Дуже нагадує ті роки, коли отримала диплом розпочала роботу в дитячому театрі і «відкривала» для себе специфічну природу сприйняття аудиторією різних мистецтв, — тоді також був інтенсивний пошук.

2. Які теми у підручнику є улюбленими для Вас?

— Як правило, всі відповідають: ті, над якими працюю саме в цей момент. Це правда. І все ж ті, які пов’язані із українським мистецтвом: багато чого відкриваю для себе, намагаюся поділитися із колегами-вчителями і з дітьми, які читатимуть підручник.

3. Як вам вдається поєднувати традиційне мистецтво і сучасні напрями в одному курсі?

— А без цього підручник не буде цікавим. Традицію пізнаємо для того, щоб розуміти себе теперішніх. І це не гасло. У сучасному мистецтві насправді дуже багато традиційного, але «прочитаного» з погляду людини нашого часу, навіть, якщо «нове» відштовхує традицію. «Місток» важливий для того, аби зробити традицію живою, а не «нафталінною».

4. Які сучасні підходи Ви рекомендуєте вчителям і вчителькам для уроків мистецтва?

— Найперше — це розуміти учнівський запит.  Уподобання дітей  бувають несподіваними для нас. Важливо намагатися розуміти їх, а часто — і наздогнати. Не застосовувати новації заради новацій. І не боятися «традиційного».

5. Як Ваш підручник допомагає учням і ученицям краще зрозуміти різні види мистецтва?

— Курс інтегрований. Це і дає можливість «пропустити» своє відчуття через різні мистецтва. Тут немає нічого нового. Але важливо «вгадати», що саме буде найбільш близьким учнівській аудиторії, аби досягти бажаного результату— – цілісності сприйняття мистецтва. Кожен твір, подія, феномен потребують індивідуального підходу задля знаходження способів. Тому в кожному параграфі — специфічні завдання, запитання, пропозиції, приклади тощо. Важливо, щоб «арки» між мистецтвами були природними, системними, зрозумілими, досяжними. Головне — емоційними.

Особисті питання

6. Який вид мистецтва — це про Вас?

— Музика, звісно. І професія, і захоплення. Але, мабуть, ще більше — театр.

7. Якою творчістю у дитинстві найчастіше займалися?

— Хотілося всім. Але у бідної дитини, яка чотири-п’ять разів на тиждень відвідує музичну школу і ще має підготуватися до занять…. Тому заздрила подружкам, які змінювали свої зацікавленості — танці, малювання…

8. Кого з митців Ви б запросили на каву і чому?

— Важко сказати. Бо уподобання змінюються, як і у всіх. А дехто із митців (теперішніх) —  то для мене просто небожителі! Яка тут уже кава! Нехай це залишиться секретом.

9. Улюблена мистецька епоха?

— 21 століття. Відкривається стільки нового і несподіваного. Мистецтво, особливо музика, — неймовірна сила. Так було завжди. Просто нині це відчули на собі.

Натхнення, творчість і повсякденне життя

10. Де ви шукаєте натхнення? У вас є хобі?

— Банально, але це природа. Люблю дощ.  Зрозуміло — діти. Ще люблю плести спицями. Але щось дуже просте: як нитки плетуться, так і думки впорядковуються.

11. Яка книга або фільм змінили ваш погляд на творчість?

— Серед останніх книжок — це «Прилетіла ластівочка» Ірен Роздобудько. Серед фільмів все ж «Довбуш» Олеся Саніна, і особливо — декілька зустрічей із ним, надзвичайно цікавих. Просто після них я по-іншому стала сприймати історію. І роль мистецтва для її вивчення.

12. Яку пораду ви дали б вчителям і вчителькам, які викладають мистецтво?

— Відкривайте нове для себе постійно. І не тільки в методиках, підходах тощо. А й у самому мистецтві. Не бійтеся надолужувати, погоджуватися із дитячими судженнями, навіть якщо вони вбачаються вам «не такими». Дозвольте дітям бути собою. Тоді вийде діалог.

13. Опишіть свою робочу атмосферу: що обов’язково має бути поруч, коли ви працюєте?

— Знову банальність: комп’ютер і кава / чай / вода. Проте музики не треба! Навіть фоном!