Інтерв’ю з авторським колективом інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури»
Інтегрований курс «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» викликає більше запитань, ніж відповідей? Чи буде інтегроване навчання справді успішним і корисним? Чи вистачить часу на уроці, щоб осягнути і мову, і відразу дві літератури?
Наш підручник з інтегрованого курсу для 9-го класу(автори: Старагіна І., Романенко Ю., Новосьолова В., Ткач П., Панченков А., Блажко М., Терещенко В.) уміло поєднує в завданнях українську мову, українську та зарубіжну літератури в єдину цілісну систему. Завдання побудовані так, щоб мовні явища «працювали» в контексті творів, а читання й аналіз літератури природно переходили в розвиток мовлення.
Поговорили з авторами підручника «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» для 9-го класу, щоб дізнатись більше про особливості інтегрованого курсу.
Про підручник, інтеграцію та викладання
- У чому переваги інтеграції української мови, української та зарубіжної літератур?
— Коли говорити про переваги інтеграції, варто зосередитися на двох категоріях: учительстві й учнівстві. Тож, які переваги інтеграції для школярів / школярок:
1. Дитина має змогу розвивати вміння комунікувати з однолітками, дорослими та в соцмережах, працювати з інформацією, писати й аналізувати тексти, обмінюватися ідеями, творити, тобто зосереджуватися на тому, що знадобиться в реальному житті. А вивчення правил, термінів є інструментом досягнення цієї мети.
2. Єдиний підхід до оцінювання результатів навчання, відсутність розбіжностей в оцінюванні тих самих груп результатів.
3. Учні / учениці не перевантажені великою кількістю теоретичних понять, які подекуди асинхронно дублюються в програмах даних дисциплін, а вивчення мовних і літературних понять відбувається через практичне застосування й аналіз творів у достатньо комфортному темпі.
4. Оптимальна кількість літературних творів певного обсягу, через що школярі / школярки цілком спокійно встигають їх прочитати й осягнути без поспіху, дає час для роботи не тільки з художніми творами, а й з текстами нонфікшн, медіатекстами, популярними для відповідної вікової групи.
5. Інтегрований підхід також дає змогу бачити українську літературу як рівноцінну складову частину світового письменства, замість того, аби штучно вичленовувати її в окремий літературний процес у штучно створеному вакуумі. До слова, розінтегроване вивчення предметів мовно-літературної галузі наразі є лише в пострадянських країнах.
Переваги інтеграції для вчительства такі:
1. Інтегрований підхід дає змогу відійти від змістоцентричного вивчення мовних і літературних тем як окремих одиниць навчального контенту, а розвивати компетентних мовців і читачів, мовчинь і читачок через мовленнєву й читацьку діяльність, яка і становить основу інтегрованого курсу. Через усну та письмову взаємодію, роботу з текстом (зокрема й з літературним твором) та дослідження мовлення формуються всі потрібні в реальному житті вміння комунікувати, працювати з інформацією тощо
2. Єдина логіка досягнення результатів навчання мовно-літературної галузі, відсутність потреби узгоджувати між собою різні програми на рівні тем, результатів навчання.
3. Комфортний спосіб упорядкування навчального матеріалу. Немає прив’язки до окремих уроків, по суті тижневий модуль у цілому є одним великим уроком, упродовж якого вчитель чи вчителька у зручний спосіб працює з матеріалами. Це дає змогу рухатися в різному темпі в різних класах.
4. Можливість не гнатися за калейдоскопом імен, дат, творів, а зануритися в читання й аналіз тексту, смакуючи його й формуючи культуру читання літератури.
5. Якщо в класі понад 27 дітей, під час вивчення інтегрованого мовно-літературного курсу клас ділять на групи. Так учитель може приділити більше уваги кожній дитині — і під час вивчення мовних тем, і під час читання творів українських та зарубіжних авторів.
- Поділіться, як ви обирали художні тексти для вивчення в 9-му класі
— Під час добору літературних творів ми брали до уваги кілька параметрів:
- актуальність і доступність тексту для відповідної вікового категорії читатів і читачок;
- належність твору до шкільного канону літератур, який сформувався за роки незалежної України;
- жанрово-родова належність твору.
Трохи докладніше про кожен із цих критеріїв.
Зʼясувати, чи твір справді актуальний для 9-тикласників, авторам програми допомогли фахівці Національної бібліотеки України для дітей, які поділилися моніторинговими даними щодо вподобань читачів і читачок цієї вікової групи. Ми ретельно вивчили цей перелік творів, а також опрацювали всі доступні рейтинги видань з сучасного підліткового читання. Ось так у нашій програмі зʼявилися такі імена, як Володимир Коваленко, Надія Симчич, Марʼяна Кіяновська, Дмитро Лазуткін, Катерина Волошина, Тетяна Власова, Уріє Кадирова, Олесь Ільченко, Геддон Марк та інші.
Доступність текстів визначали за двома параметрами: змістовим і формальним. Якщо тема актуальна й цікава, форма викладу зрозуміла, а обсяг не завеликий для того, аби реально встигнути прочитати за відведений програмою час, значить твір проходив далі в нашому відборі.
Поряд із новими іменами у нашій програмі збережено ті твори шкільного класичного канону, які, за відгуками вчителів-практиків, «заходять» дітям, про які учнівство готово дискутувати, ділитися думками, якими готове надихатися для створення власних творів, медіапродуктів тощо.
Ми свідомо пропонуємо для текстуального вивчення не більше чотирьох творів невеликих жанрів або не більше двох обсяжних текстів. Ми хочемо, щоб вивчення літератури не перетворювалося на гонитву за іменами й шаблонну паспортизацію творів, а справді приносило задоволення від вдумливого читання й естетичну насолоду прочитаним твором.
Для чіткої структури ми пропонуємо в програмі для 7-9 класів вивчати в першій чверті кожного року драматичні твори, у другій чверті — лірику, у третій — епічні жанри й у четвертій попрацювати з ліро-епосом. Від класу до класу це форми більших за обсягом жанрів. Скажімо в епосі йдемо від оповідань у сьомому класі до романів у дев’ятому. Також від класу до класу складнішою стає проблематика, порушена в творах. Якщо в сьомому класі ми говоримо про пейзажну лірику то в дев’ятому — це аналіз філософських поезій та синкретичних форм.
Сподіваємося, такий підхід сподобається учнівству, яке читатиме на уроках літератури не тільки тому, що це корисно, а й тому що це цікаво й захопливо.
Натхнення, бачення, поради
- Яким ви бачите ідеальний урок за вашим підручником?
— Оскільки програма нашого курсу має структуру тижневих модулів, ідеальним уроком за нашим підручником буде той, який починається в понеділок, а завершується в пʼятницю. Буквально це означає те, що в інтегрованому курсі немає чіткої привʼязки до уроку в 45 хвилин, а вчитель або вчителька вибудовує рух темою за підручником в індивідуальному темпі в кожному класі. Продовжуючи тему 45-ти хвилин, зауважимо, що це точно не про три по 15 хвилин мови і кожної з літератур. Якщо вас найбільше бентежить потреба вести аудит хвилин для кожного з цих елементів — ви поки не готові до викладання інтегрованого курсу. Бо інтеграція — це не сума предметів, це процес формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності.
Розгляньмо приклад завдання з підручника для 9-го класу. Обговорюючи з учнівством на уроці ймовірні причини того, чому Іван Карпенко-Карий змінив назву пʼєси «Гроші» на назву «Сто тисяч», ми формуємо вміння висловлювати та обстоювати припущення й водночас вибудовуємо розуміння функцій і структури складнопідрядних речень з підрядними причини, тут же виводимо визначення поняття й малюємо схему речення. То скільки в цьому завданні мови, а скільки літератури? Чи можливо це обчислити у відсотках?
Підсумовуючи сказане вище, хочеться процитувати виступ одного з цьогорічних фіналістів Global Teacher Prize, який сказав: «Ми так багато говоримо про навчальні програми й піклуємося про виконання їх, і так мало про дітей, заради яких і для яких створено ці програми». Тож ідеальний урок такий, на якому у фокусі результати навчання учнів та учениць, їхній поступ в оволодінні УКРАЇНСЬКОЮ. До речі, УКРАЇНСЬКА -— це прекрасна назва для єдиного шкільного курсу майбутнього, яке, сподіваємося, уже дуже близько.
- Яку пораду дали б учителям / учителькам, які тільки починають викладати інтегрований курс? Чи доцільно починати інтегроване вивчення предметів у 7, 8 чи 9-х класах, якщо раніше ці предмети викладали окремо?
— Моя порада — покваптеся, бо направду ви вже майже спізнилися, а першопрохідці вже крокують з інтегрованим курсом попереду, а за цією інновацією майбутнє мовно-літературної освіти в Україні, яка все ж таки, попри всі виклики й реалії сьогодення, бачить себе частиною європейського освітнього простору. А якщо говорити про практичні й прагматичні речі, то згідно з вимогами чинного законодавства модельну навчальну програму вчитель / вчителька обирає для певного циклу освіти. Тож цілком логічно, що після завершення першого (адаптаційного) циклу базової середньої освіти (5-6 класи) абсолютно спокійно й у межах правового поля можна перейти на інтегроване навчання в циклі 7-9 класів.
Важливо, щоб вам імпонував зміст програми й зацікавили ті ідеї, які ми закладали у свій продукт. А це про володіння мовою, про формування мовця, а не маленького філолога. Це про любов до читання не через кількість прочитаних (а насправді переглянутих) сторінок, а через якість прочитаних творів. Ми свідомі того, що новому потрібен час, щоб стати близьким, звичним і зрозумілим. Утім також знаємо напевне, що наш інтегрований курс для тих, хто має власну думку, а не транслює стереотипи, хто готовий спробувати, перш ніж критикувати. І саме такі наші колежанки, які вже працюють за нашими підручниками. І ми їм вдячні за цю спільну творчість у розбудові нової системи мовно-літературної освіти України.
Залишити коментар