Ігри-вправи для психологічного розвантаження дітей з особливими освітніми потребами (частина 2)

Психологічне розвантаження дітей з особливими освітніми потребами відіграє важливу роль у збереженні та зміцненні їхнього фізичного, емоційного й соціального добробуту. В умовах сьогодення, коли інклюзивна освіта та повноцінне залучення таких дітей до життя громади є одним із ключових пріоритетів, значення цієї теми суттєво зростає. Основна мета такого розвантаження полягає у створенні безпечного середовища, де дитина може виражати свої емоції, знаходити підтримку, розвивати внутрішній ресурс й адаптуватися до суспільного життя.

Ми продовжуємо ділитися вправами, спрямованими на підтримку ментального здоров’я дітей, які охоплюють різні аспекти їхнього розвитку. З першою частиною матеріалу ви можете ознайомитися тут. 

1.  Вершини

Мета. Зниження емоційної напруги, досягнення спокою та контроль тривоги й стресу.

Зміст. Запропонуйте дитині поставити палець на початкову позначку. Нехай вона слідує пальцем за лінією стрілки:

• якщо стрілка зелена — зробіть повільний вдих;
• якщо стрілка синя — повний видих.

Пройдіть так 2-3 кола. Після завершення руху по картці виконайте рухи пальцями, ніби струшуєте з них воду.

2. Зміюка

Мета. Самодопомога у стресових ситуаціях (страх, паніка, тривожність) та зниження емоційного напруження.

Зміст. Запропонуйте дітям імітувати шипіння змії. Зробити короткий вдих через ніс, а потім довгий повільний видих через рот, тримаючи зуби стиснутими. Слухайте, як «шипить змія», і спробуйте подовжити видих. Повторіть вправу кілька разів.

3. Тарзан

Мета. Самодопомога у критичних ситуаціях (страх, паніка, тривожність) та зняття емоційного напруження.

Зміст. Запропонуйте дітям згадати відомого персонажа, який у моменти страху, болю чи гніву кричав і бив себе в груди, вигукуючи голосне «Го-го-го-го-го!». Це означало: «Я сильний», «Я впораюся», «Я сміливий».

Можна промовити це голосно та протяжно: «О-го-го-го-го!». Якщо немає можливості кричати, уявіть, що ви голосно вигукуєте, але насправді видихайте без звуку, просто стукаючи себе в груди. Видих повинен бути довгим і переривистим, наприклад: «О-хо-хо-хо-хо!».

Ця вправа допоможе впоратися з емоціями, перемикнути увагу та взяти паніку під контроль.

4. Веди по пальчиках

Мета. Зняття емоційного напруження, заспокоєння, подолання тривожності та стресу.

Зміст. Розмістіть палець на позначці старту. Вільно введіть пальцем по лінії стрілки:

• зелена стрілка означає, що потрібно зробити спокійний вдих;
• синя стрілка вказує на потребу вільного виду;
• якщо стрілка довга, вдих або видих слід подовжити.

Виконайте 2-3 таких кола. Після завершення струсіть пальцями, ніби позбавляєтеся крапель води.

5. Видихування хмарки

Мета. Зняття емоційного напруження, заспокоєння та подолання тривожності й стресу.

Зміст. Запропонуйте дітям уявити, що вони вдихають велику хмару, яку потім потрібно видихнути зі звуком (можна додати «грозу» та «блискавку»).

Під час вдиху розведіть руки в сторони, показуючи велику, велику хмару. На видиху видавайте звук, поступово зводьте руки разом, зменшуючи явний розмір хмари, поки долоні не з’єднуються в кінці видиху, ніби робіть легкий хлопок. Для більшого

ефекту можна супроводжувати це тупотінням ніг.

6. Що добре, а що погано

Мета. Переведення уваги, розвиток саморефлексії та самоаналізу як важливих складних психічного здоров’я.

Зміст. Учитель пропонує дітям ознайомитись з певним явищем, предметом або поняттям. Наприклад, вибирається мотузка, і задається питання: «Що хорошого в мотузці?» Діти висловлюють свої думки. Далі ведучий запитує: «А що поганого в мотузці?» Цей метод можна використовувати й для інших спільних образів або понять. Наприклад: «Що хорошого у тому, що йде дощ? А що поганого?» тощо.

7. Із слова — казка

Мета. Розвиток наочно-образного мислення, творчої уяви, переведення уваги.

Зміст. Запишіть слово на дошці, а учні й учениці нехай за допомогою нього створять казку. Напишіть слово вертикально і учні його «розшифрують».

Наприклад:

Р — розлютився,
І — Івась,
Ч — чекає,
К — котик,
А — атракціон.

Діти мають скласти казку на основі цих вигаданих слів.

8. Склянка лимонаду

Мета. Зняття емоційного напруження, та стресу.

Зміст. Попросіть дітей уявити, що вони в саду, де ростуть лимони. Запропонуйте зірвати по одному в кожну руку. «Вичавіть лимон якомога сильніше, щоб вийшов сік! Чавіть їх, чавіть, чавіть! Викиньте їх на підлогу та розслабте руки. Повторюйте, поки у вас не буде повна склянка лимонаду. Закінчивши потрусіть руками, щоб розслабитися».

9. Кулька-антистрес

Мета. Зняття емоційного напруження, та стресу.

Зміст. Зробіть разом з дитиною кульку для зняття стресу. Наприклад, ви можете наповнити повітряну кульку сушеним горохом або перловкою, мукою, рисом тощо. Візьміть кульку в руки (можна по кульці в кожну руку), стисніть її та розслабте руки. Проведіть експеримент зі стисканням кульки змінюючи швидкість, силу та час стискання.

10. Аха-черепаха

Мета. Зняття емоційного напруження, щоб почувати себе розслаблено.

Зміст. Дитині потрібно уявити себе черепахою, яка йде на прогулянку повільно та невимушено. Раптом пішов дощ: «Тісно згорніться калачиком, залізьте під панцир на декілька секунд». Сонце знову світить, тож дитина може вийти зі своєї мушлі та продовжити прогулянку.

Повторіть кілька разів. Закінчити вправу потрібно прогулянкою, щоб розслабити тіло.

11. Пальчиковий хоровод

Мета. Розвиток концентрації уваги, зняття стресу й емоційне розвантаження.

Зміст. Пропонується така вправа для дітей: великим пальцем руки необхідно послідовно натискати на подушечки кожного пальця іншої руки, починаючи з мізинця і закінчуючи вказівним. Рухи виконуються в чіткому ритмі: натиснути, відчути дотик, трохи потримати, відпустити. Потім повторити те саме, але кожним пальцем послідовно натискати на подушечку великого пальця, рухаючись від вказівного пальця до мізинця.

Ключовим моментом є дотримання ритму: для заспокоєння рухи слід поступово уповільнювати, а для зосередження — прискорювати. Щоб освоїти вправу, може знадобитися трохи часу, тому її можна практикувати окремо. Вправа допомагає перемикати увагу і сприяє концентрації, адже потребує слідкування за ритмом і послідовністю дій.

Завдяки впливу на моторні й лобові зони мозку, ця вправа допомагає нейтралізувати емоційне збудження та сприяє встановленню внутрішнього балансу.

12. Лежебокий кіт

Мета. Зняття стресу та емоційне розвантаження.

Зміст. Пропонуємо дітям уявити себе лежебоким котиком, який щойно прокинувся після солодкого і тривалого сну. Широко позіхніть, відчувши розслаблення. Потім весело промовте: «мяу-мяу». Далі повільно витягніть руки, ноги і спину, як це робить кіт, коли потягується. Завершіть вправу, відчувши приємне розслаблення в усьому тілі.

13. Казка у коробці

Мета. Емоційне розвантаження через творчість.

Зміст. Учитель готує коробку з кольоровими геометричними фігурами. Завдання для дітей — створити спільну казку. Перший учасник дістає фігурку з коробки і вирішує, що це буде в казці (наприклад, червоне коло — м’яч, годинник, ґудзик). Потім другий гравець бере наступну фігурку і додає свою частину сюжету. Гра триває, поки всі фігурки (не більше 5-6) не знайдуть місце в історії.

Ці вправи допомагають дітям розслабитися, розвивають уяву і комунікативні навички.

14. Додай протилежне слово

Мета. Переключення уваги та розвантаження.

Зміст. Гра проводиться у форматі змагання, де переможець — це ряд або учень, який згадає найбільше антонімів. Для перших разів можна використати картки із зображеннями, наприклад, осінь і весна, день і ніч. Картки можна вирізати з журналів чи підготувати заздалегідь.

Після того як дитина зрозуміє принцип гри, завдання можна ускладнити: по черзі загадувати слова один одному (вчитель — дитині, дитина — вчителю). Також гру можна перенести на прогулянку: звертати увагу на предмети навколо з протилежними характеристиками. Це допоможе дітям зрозуміти, як цікава гра пов’язана з навколишнім світом.

Методичні рекомендації. Початковий перелік слів із протилежними значеннями: щастя − горе, світло − темрява, ранок − ніч, великий − маленький, добрий − злий, гарний − некрасивий, сильний − слабкий, сміятися − плакати, хвалити − критикувати, дружити − сваритися, швидко − повільно, голосно − тихо, жарко − холодно.

Учитель може поступово збільшувати кількість слів для цієї гри, враховуючи рівень підготовки учнів.

15. Ритмічні стискання

Мета. Зняття напруги, розвиток приємних відчуттів та розслаблення.

Зміст. Основний акцент у вправі — дотримання ритму. Дітям пропонується стиснути кулак, потримати його стиснутим, а потім розслабити (не розпрямляючи пальців) і зробити паузу. Після цього повторити: стиснути, потримати, розслабити і знову зробити паузу.

На початку темп вправи може бути довільним, але поступово слід уповільнювати рухи й робити стискання менш інтенсивним. Це сприятиме загальному розслабленню. Вправу можна виконувати однією або обома руками, залежно від зручності.

Аналогічні рухи можна виконувати пальцями ніг, синхронно або асинхронно для обох кінцівок.

16. Унікальний герб

Мета. Формування впевненості в собі та усвідомлення власної унікальності.

Зміст. Герб символізує силу та впевненість. Дітям пропонується створити і намалювати свій унікальний герб. У верхній частині герба слід зобразити малюнок, а в нижній написати слова, які стануть їхнім особистим девізом.

«Розмісти свій герб там, де його буде добре видно».

17. Сонце — це я

Мета. Формування позитивного уявлення про себе у формі «Я» образу.

Зміст. Пропонуємо дитині уявити себе або, якщо захоче, намалювати, що вона — сонце, а її емоції — це хмари.

«Сумні, прикрі чи важкі емоції можуть бути темними й густими хмарами, але є

також легкі й пухнасті, що приносять прохолодну тінь. Іноді хмари здаються страшними й тимчасово закривають сонце, але сонце завжди залишається таким самим яскравим і теплим. Жодні хмари, жодні труднощі чи складнощі не здатні змінити його. Пам’ятай, ти — сонце, а хмари завжди зникають. Ти значно сильніший і цінніший, ніж можеш собі уявити!».

18. Емоційний бум

Мета. Формування навичок керування своїми емоціями.

Зміст. Вправу розпочинає дорослий, пропонуючи дитині звернути увагу на свої почуття.

«У непрості часи ми часто відчуваємо багато емоцій одночасно. Це природно — ти, напевно, теж помічав, як інколи всередині вирує справжній бум почуттів, коли щось заплутане, неприємне чи лякає. Давай спробуємо розібратися в цих емоціях разом:

• Я радію, коли…
• Я злюся, коли/через те, що…
• Я відчуваю страх, коли…
• Мені стає самотньо, коли…
• Мені прикро й образливо, коли…
• •Я відчуваю, що мене люблять, коли…

При нагоді поділися цими почуттями з тими, хто поруч. Це допоможе тобі краще розуміти себе й отримати підтримку».

19. Звернення до емоцій

Мета. Формування навичок управління своїми емоціями.

Зміст. Вправу починає дорослий, пояснюючи важливість емоцій: «Кожна емоція важлива, адже вона має своє завдання і робить нас унікальними. Завдяки своїм емоціям ти залишаєшся самим собою».

Діти по черзі висловлюють свої думки:

«Я вважаю, що:

• Відчувати збентеження — це нормально.
• Відчувати радість — це нормально.
• Відчувати гнів — це нормально.
• Відчувати самотність — це нормально.
• Відчувати смуток — це нормально.
• Відчувати страх — це нормально.
• Відчувати себе особливим/особливою — це нормально.
• Відчувати любов — це нормально.
• Відчувати ревнощі — це нормально.
• Відчувати хвилювання — це нормально.
• Відчувати близькість — це нормально.
• Коли я щось відчуваю, я намагаюся це висловити».

Авторка матеріалу:
Учитель початкових класів
Горєлова Оксана Володимирівна
Старокостянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області

*Матеріал пройшов перевірку на достовірність фактів та унікальність тексту. Висловлені погляди є особистою позицією авторки і не обов’язково відображають офіційну точку зору видавництва «Ранок» чи редакції порталу.