
Тризуб у мистецтві: від княжих печаток до сучасної символіки
Тризуб або тризубець — це Державний Герб України, що має глибокі історичні корені та символізує зародження української державності ще з часів Київської Русі. Протягом століть він змінювався, переосмислювався, заборонявся і знову відроджувався, стаючи символом боротьби за свободу, гідність та незалежність.
«Анакія, голуб Святого Духа, ворон, корона, лук зі стрілою, монограма грецька, рунічна, руська, орнамент візантійський, східний, слов’янський, панікадило, портал церковний, скіпетр, сокира, сокіл, тризуб Посейдону, трикирій, франциска, хоругва, шолом, якір — знаєте, у кириличному алфавіті літер ненабагато більше, ніж версій про те, що воно таке: знак Великого князя стольнокиївського Володимира Святославовича».
Історик і публіцист Олександр Зінченко
Походження тризуба: витоки та перші згадки
Коріння тризуба сягає ще дохристиянських часів. У стародавніх народів тризубчасті символи зустрічаються як сакральні знаки, що символізують:
- триєдність світу (небо, земля, підземелля);
- сонце та його життєдайні промені;
- божественну силу та захист.
Одне з перших зображень тризуба на наших теренах зафіксоване на знахідках періоду Трипільської культури IV-III тис. до н. е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин. Приклади стародавніх тризубів були знайдені на Поділлі, в Ольвії (у Південній Україні), на території прадавнього Боспорського царства.
Подібні знаки археологи знаходили на кераміці та зброї скіфського й сарматського періодів. В одному з найдавніших скіфських курганів відомому під назвою «Лита могила» під час розкопок знайшли особливі прикраси. Це були 17 нашивок у вигляді орла, виготовлені із золота. Наш герб — немов втілення древніх скіфських артефактів.
Київська Русь: тризуб як родовий знак Рюриковичів
У добу Київської Русі тризуб не мав суворо регламентованої форми — це був знак-символ, що вирізнявся декоративністю й варіативністю. Його особливості:
- геометрична стилізація — чіткі вертикалі, симетрія;
- лінійна графіка — знак гравіювався на металі або камені, тому мав просту, але влучну побудову.
Такий тризуб функціонував як знак ідентичності, він був близьким до європейської геральдичної традиції, але унікально українським у формі.
У X–XII століттях тризуб набуває статусу родового герба князівської династії Рюриковичів, особливо активно його використовував князь Володимир Великий (978–1015).
Тризуб — як синергія древніх язичницьких вірувань і християнських реліквій: простий знак перунової блискавки від моменту хрещення починають декорувати у вигляді плетеного дерева життя. Громи та блискавки, соколи, семаргли, світовий дуб, бог-громовик та його знаки присутні на гербовій печатці.

Занепад і забуття
Після розпаду Київської Русі та падіння княжої державності тризуб втрачає своє значення як символ державної влади. У наступні століття (XIII–XIX ст.) українські землі опиняються під владою різних імперій (Литви, Польщі, московії, Австрії), і використання тризуба практично припиняється.
Відродження у ХХ столітті: Українська Народна Республіка
Після Лютневої революції 1917 року в Російській імперії постає шанс для відновлення української державності. 22 березня 1918 року Центральна Рада затверджує тризуб як малий державний герб Української Народної Республіки (УНР).
Михайло Грушевський запропонував повернутись до історичного знаку Київської Русі. Оформлення герба здійснив художник Василь Кричевський, який стилізував княжий тризуб як сучасний символ. Знак стає емблемою на державних документах, грошах, поштових марках, військовій формі.
Період заборон: СРСР і підпілля
Після поразки УНР і входження українських земель до складу СРСР тризуб забороняється як націоналістичний символ. За його використання переслідували, карали, репресували.
Проте тризуб зберігається в символіці ОУН (Організації українських націоналістів) і УПА (Української повстанської армії). Він залишається елементом боротьби за незалежність у ХХ столітті, використовується у вигнанні, у таборах переміщених осіб, в українських громадах діаспори.
Відновлення незалежності: тризуб як державний герб України
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року постає питання про символіку нової держави. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалює тризуб як Малий Державний Герб України.
Тризуб — це головний символ державності України, який уособлює єдність, силу та незалежність народу. У сучасному суспільстві він сприймається не лише як офіційний герб, а й як знак патріотизму та гордості. Тризуб можна побачити на державних документах, зокрема на паспортах та грошових купюрах. Він зображений на військовій формі та шевронах Збройних Сил України, використовується у логотипах державних установ. Також його часто наносять на одяг, прикраси, сувеніри й навіть татуювання. Тризуб став частиною вуличного мистецтва, плакатів і соціальної реклами, що підтримує єдність країни в часи випробувань.
Тризуб — один із небагатьох національних символів, що поєднує історію, сакральність і високу художню вартість. Його форма надихає покоління митців, а сенс — залишається відкритим для глибокого прочитання. У ньому — код української ідентичності, втілений через образ і лінію.
Залишити коментар