Креативні уроки: інтеграції мистецтва в сучасну освіту

Митці часто використовують інструмент інтеграції у своїй творчості. Поєднання різних сенсів, форм та змістів допомагає створити унікальний продукт. 

Пропонуємо вам серію публікацій про яскраві приклади інтеграцій в мистецтві. Цього разу звернемо увагу на сучасну українську музику.

Творчість виконавця Артема Пивоварова – це відомий приклад поєднання поезії з музикою. Його проєкт «Твої вірші, мої ноти» сьогодні вже налічує 21 композицію, серед яких пісні на тексти відомих учням Павла Тичини, Василя Симоненка, Івана Франка, Богдана-Ігоря Антонича, Миколи Вінграновського та менш відомих Григорія Чупринки, Гео Шкурупія.

Мета такої інтеграції: популяризація української культури, що робить ці поезії не лише підручниковими текстами, але й впізнаваними мотивами та словами для широкої аудиторії. Це також і спосіб зацікавити учнів поетичним і музичним мистецтвом за допомогою знайомих їм облич.

Ось кілька ідей для інтегрованого уроку на основі кліпу до композиції «О панно!». 

І. Поезія Павла Тичини «О панно Інно, панно Інно!» – найвідоміший зразок інтимної лірики, який вивчається у старших класах. 

Запропонуйте учням прочитати поезію та схематично змалювати образи, які виникли в їхній уяві після прочитання, а також обрати кольори, які передаватимуть настрій тексту. Далі перегляньте кліп та обговоріть з учнями, наскільки їхнє бачення тексту відрізняється від того, що вони побачили в ролику.

ІІ. Кліп створений у стилі короткометражного фільму та відсилає нас до часів «вусатого фанку» – одного з найяскравіших періодів української популярної музики. А тому перегляд та обговорення кліпу може стати гарною нагодою дослідити історію української естрадної музики, до якої належали такі виконавці як гурт «Смерічка», «Кобза», «Березень», «Дзвони», «Водограй», «Мрія», «Світязь», «Жива Вода», «Беркут», «Візерунки Шляхів», «Музики» та ін. 

Тут учні можуть попрацювати в групах та дослідити за допомогою інтернету та чату GPT особливості розвитку музичного напрямку «фанку» другої половини 60 – середини 70-х років у різних країнах: США, Бразилії («байле-фанк»), Туреччини («анатолійський рок»), Західної Німеччини («краутрок») та ін.

Або ж: знайти якомога більше цікавої інформації про українські гурти, які були представниками напрямку, та підготувати про них постери. 

ІІІ. Найвідомішим представником українського фанку є Володимир Івасюк.

У проєкті «Загін кіноманів» на ютубі вийшов чудовий фільм «Феномен Івасюка», який може стати гарною нагодою зібратися разом на кіновечір або принаймні переглянути фільм самостійно, а вже опісля організувати його обговорення.

Сподіваємося, ідеї вам сподобалися або ж, можливо, надихнули на власні! До зустрічі в новій публікації.