Інтервʼю зі співавторкою підручника «Всесвітня історія» для 8-го класу Ольгою Сирцовою

Чому, на вашу думку, ефективно викладати за підручниками одного авторського колективу?

Сьогодні вчителі мають можливість обрати модельну програму та підручники до неї. Це один із проявів вчительської автономії. Модельна програма обирається на весь цикл і не може бути змінена, на відміну від підручника. 

Але давайте говорити відверто, при, здавалося б схожості підручників, кожен із них усе ж таки унікальний. Будь-який має свою змістовну теоретичну складову та методичний апарат (систему навчальних завдань, джерел, ілюстрацій, карт тощо). Автори підручників закладають певний алгоритм роботи із цими матеріалами, що дає змогу здобувачам освіти досягти запланованих результатів навчання. Відпрацювавши певний алгоритм роботи з матеріалами підручника, учні не замислюються над тим, як саме треба працювати з ним. Їхня мисленнєва діяльність спрямована саме на здобуття знань. Отже, робота з підручниками одного авторського колективу протягом певного циклу базової середньої освіти дає можливість підвищити результативність вивчення дисципліни.

Які сучасні та інноваційні методи представлені в підручнику? 

Під час створення підручників ми прагнули зробити їх максимально самостійними, щоб учні могли отримати всі необхідні знання без додаткових матеріалів. Робота школярів із текстом кожного параграфа має створювати умови для формування ключових компетентностей та наскрізних до них умінь, а стратегія роботи з матеріалами підручника базуватися на засадах діяльнісного підходу. По-перше, ми надаємо великого значення формуванню уміння читання з розумінням. Для цього закладена наступна стратегія роботи з текстом: до читання — система завдань на актуалізацію опорних знань учнів, під час читання — запитання та навчальні завдання до кожного пункту параграфа та після читання — система запитань та завдань на перетворення інформації, яку опрацювали. У підручнику запропоновано різноманітні форми організації навчання та активні й інтерактивні методи роботи під час виконання навчальних завдань. Ми суттєво зменшили кількість завдань, які передбачають лише запам’ятовування та повторення, водночас пропонуємо значну кількість завдань, які сприяють розвитку історичного, логічного, критичного та системного мислення здобувачів освіти.

Ми пропонуємо такі методи роботи як SWOT-аналіз, створення ментальних карт, хмаринок слів, кросенсів, денататних графів, сенканів, смс-текстів, інфографіки тощо. Значну увагу приділяємо формуванню медіаграмотності здобувачів освіти: розрізнення фактів та суджень, аналіз візуальних джерел та ін. Наприклад, ми пропонуємо такі завдання як створення уявного інтерв’ю з історичним діячем або створення його уявної сторінки в соціальних мережах. Уперше ми пропонуємо школярам виконання завдань із застосуванням штучного інтелекту, де значну увагу приділяємо формуванню в учнів уміння прописувати запити (промти), аналізувати отримані результати на наявність історичних помилок, неточностей. 

За якою технологією побудовані завдання до параграфів і чи можна їх оцінити за групами результатів? 

Система навчальних завдань та запитань побудована відповідно до таксономії Б. Блума від простого до складного. Ця система містить три блоки: знаємо та розуміємо, застосовуємо та аналізуємо, створюємо та оцінюємо. До кожного параграфу пропонуються завдання, які дають змогу оцінити всі групи навчальних результатів учнів. 

На що варто звернути увагу при вивченні всесвітньої історії у 8-му класі?

Період XVI—XVIII ст. був добою великих змін у житті людей та їхньому світогляді. Завдяки великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торгівельні, політичні, культурні зв’язки пролягли через океани, з’єднуючи континенти. 

Виникли нові релігійні напрями, які інакше, ніж раніше, визначали місце церкви в суспільстві, відносини людини з Богом та відповідальність людини за свою долю. Такі віровчення були необхідними для формування сучасної європейської цивілізації. 

Економічною основою нової цивілізації стали суспільні відносини, які базуються на ринкових, що спричинило зміни в структурі суспільства. Людину почали шанувати не стільки за її походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип — людина, яка прагнула дізнатися про все сама, яка брала під сумнів незаперечні істини та авторитети. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів. Унаслідок цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу та його законів. Так формувалася найважливіша передумова подальшого розвитку людства — віра в науку як силу, що пізнає закони світу та сприяє технічному прогресу. 

Потреби виробництва та розвиток науки стимулювали прогрес у розвитку знарядь праці. Ремісничу майстерню змінили спершу мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини завдяки аграрній революції поступово утвердились і в сільському господарстві.

Змінилась і політична карта світу. Мапа Європи стала більше нагадувати сучасну. У Європі з’явилися нові національні держави, мешканці яких усвідомлювали себе французами, іспанцями, австрійцями, англійцями тощо, а не просто жителями міст і сіл. Для управління цими державами правителі створювали спеціальні установи, провадили реформи управління. Там, де більшість народу бажала змінити державний устрій і своє життя, спалахнули перші революції. Це також було однією з ознак часу. 

Темпи розвитку країн Заходу і Сходу почали відрізнятися. На Заході формувалася нова цивілізація, яку згодом назвуть індустріальною. У країнах Сходу зберігалися традиційні суспільства, які поступово потрапляють у колоніальну залежність європейців. Світ на основі європейської експансії стає глобальним.

Ознайомитися з підручником можна за посиланням.