Автор: portal_admin

6 червня 2023 року світ облетіла трагічна звістка: російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Цей варварський акт завдав жахливої шкоди не лише українській енергетиці та довкіллю, а й мільйонам людей. Руйнування греблі спричинило масштабну повінь, яка знищила тисячі будинків, залишила без житла десятки тисяч українців та завдала непоправної шкоди екосистемі регіону. Розглянемо детальніше, як ця катастрофа вплинула на український південь.

Історія Каховської ГЕС

Каховська гідроелектростанція була побудована в 1950-х роках на річці Дніпро, неподалік від міста Каховка, у Херсонській області. Проєкт був частиною масштабного плану післявоєнної індустріалізації країни, який передбачав будівництво багатьох гідроелектростанцій для забезпечення електроенергією населення та промисловості. Каховська ГЕС не лише генерувала електроенергію, але й забезпечувала зрошення сільськогосподарських угідь, а також створювала можливості для розвитку судноплавства на Дніпрі. 

Російські загарбники в перший день повномасштабної російської збройної агресії 24 лютого 2022 року захопили Каховську ГЕС.

Затоплені екосистеми

Каховське водосховище, штучна водойма, створена за допомогою греблі, була домом для безлічі унікальних екосистем. Знищення дамби викликало стрімкий спуск води з водосховища й оголення ґрунтів, які раніше були під водою, та затоплення інші ділянок, що були сухими. 

Ці зміни призвели до загибелі значної кількості рослин і тварин, а також до порушення екологічних систем, які століттями адаптувалися до життя у водосховищі. Тут мешкали сотні видів риб, а затоплені луки та ліси були важливим місцем для гніздування та годівлі перелітних птахів.

Оголені ґрунти та посуха

Осушення ґрунтів спричинило ще одну серйозну проблему — посухи. Цей регіон України й так страждає від нестачі води, а втрата водосховища лише погіршила ситуацію. Уже зараз спостерігається загибель врожаїв та худоби. У майбутньому посуха може призвести до погіршення стану ґрунтів, ерозії та перетворення землі на пустелю.

Забруднення води

Підрив греблі також зумовив витік забруднювальних речовин із водосховища. Вони, включно з хімічними добривами, пестицидами та стічними водами, можуть завдати шкоди природним ресурсам та спричинити загибель риб та інших тварин.

Вплив на Чорне море

Каховське водосховище відігравало важливу роль у регулюванні стоку води до Чорного моря. Після знищення греблі в море потрапляє більше прісної води, що може змінити його солоність і вплинути на екосистеми. 

Хімікати з затоплених фабрик, інфекції з кладовищ і сміттєзвалищ витікають у річку. Згодом вони потрапляють у Дніпро-Бузький лиман, а далі — до Чорного моря. Ці забруднювальні речовини можуть мати серйозний вплив на біологічне різноманіття моря.

Незворотні наслідки

Підрив Каховської ГЕС — це екологічна катастрофа з наслідками, які триватимуть багато років. Цей акт тероризму завдав непоправної шкоди українській природі та людям, які залежать від неї.
Одним із головних незворотних результатів є зміна гідрологічного режиму території. Втрата великого водосховища призвела до зниження рівня ґрунтових вод, що може спричинити висихання численних боліт і водойм. Іншим важливим наслідком є міграція фауни. Багато водних і прибережних тварин, таких як риби, амфібії та водоплавні птахи, втратили свої природні місця існування. Це призводить до скорочення популяцій та можливого вимирання деяких з них. Також спостерігається загибель певних рослин. Багато вологолюбних видів, які залежали від стабільного рівня води, не виживуть у нових умовах. Замість них можуть поширюватися більш стійкі до засухи види, що призведе до зміни складу рослинного покриву та зниження біорізноманіття.
Важливо пам’ятати, що ці зміни незворотні. Відновлення постраждалих екосистем потребуватимуть багато часу та зусиль.

Що ж буде в майбутньому?

Питання відновлення станції досі залишається невирішеним. У суспільстві ведуться дискусії щодо доцільності цього кроку, та й науковці мають різні думки. Деякі експерти наполягають на відновленні Каховської ГЕС та водосховища, вважаючи, що це умова для забезпечення електроенергії, зрошення та водопостачання. Вони аргументують, свої переконання тим, що відновлення інфраструктури є критичним для стабільності регіону та економіки України. Наприклад, Сергій Шкарупа, начальник відділу рекреації та туризму Національного природного парку «Нижньодніпровський», вважає, що відновлення дамби та водосховища буде корисним у багатьох аспектах, включаючи відновлення енергетики та водопостачання аграрного сектору.

Інші науковці виступають за збереження природного стану річки Дніпро та відновлення Великого Лугу, колишнього заплавного лісу, знищеного під час будівництва ГЕС. Вони вказують на екологічні переваги повернення до природного стану, зокрема, зниження випаровування та відновлення місцевих екосистем. Георгій Веремійчик, експерт із питань зміни клімату Національного екологічного центру України, наголошує на важливості збереження природних територій і закликає уряд розглянути альтернативні варіанти.

Екологічний аспект є важливою складовою обговорення. Деякі фахівці вважають, що відновлення екологічної системи займе багато років, але з допомогою людей цей процес можна значно прискорити. Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко зазначає, що природне відновлення екосистеми може тривати приблизно 50 років, тоді як з участю людини цей термін можна скоротити до 10 років. Завдяки таким заходам, як: 

• висадка місцевих видів дерев;
• очищення водойм від сміття;
• боротьба з ерозією ґрунтів шляхом створення зелених поясів;
• запровадження суворих норм та стандартів для промислових підприємств;
• заохочення участі громадян у волонтерських екологічних програмах.

На місці колишнього Каховського водосховища відновлюються екосистема плавнів, яка є стабільною і самодостатньою природною системою, що не потребує втручання.

«Після підриву ГЕС були негативні прогнози, що включали пилові бурі, засолення ґрунтів та масове поширення інвазійних видів рослин», — зазначив Іван Мойсієнко. Однак, жоден із цих сценаріїв, на щастя, не здійснився. Домінують місцеві рослини. Учений пояснив, що підрив стався під час дозрівання насіння верби, яка тепер активно засіває водосховище. Це також сприяло стабілізації екосистеми, оскільки верба та інші вологолюбні рослини, такі як очерет і рогіз, швидко зайняли колишні водотоки й озера, перетворивши їх у болота, де чужорідні види, зокрема амброзія, не змогли домінувати. Такий природний розвиток значно допоміг уникнути негативних наслідків. 

Водночас питання водозабезпечення та зрошення регіону можуть бути вирішені альтернативними способами без відновлення ГЕС. Ольга Гелевера, кандидатка географічних наук, пропонує використовувати сучасні технології поливу та насосні системи для забезпечення водою аграрних угідь.

Отже, розв’язання питання щодо майбутнього Каховської ГЕС та водосховища потребує ґрунтовного аналізу енергетичних, транспортних, водних та екологічних аспектів. Після катастрофи велика вода зійшла, але з наслідками Україна буде розбиратися ще довгі роки. Важливо врахувати всі аргументи та знайти найкраще рішення, яке відповідатиме інтересам природи й людей.