Загадковий скульптор епохи бароко: Йоган-Георг Пінзель

Йоган Георг Пінзель (Іван Георгій Пінзель, Ян Єжи Пінзель) — одна з найзагадковіших постатей європейського барокового мистецтва. Достеменно невідомі ані рік народження, ані дата смерті. Приблизно він народився між 1707 та 1720 роками. За однією з версій, Пінзель походив із Чехії, оскільки його творчість має схожість із роботами празької школи.

Творчий шлях

Творчість Пінзеля стала відомою завдяки покровителю — графу Миколі Потоцькому, який замовляв скульпторові роботи для костелів і храмів на Галичині. Саме завдяки підтримці Потоцького Пінзель отримав можливість розвинути свій талант.

Майстер переважно працював із деревом, створюючи витвори мистецтва, що вражають експресією, динамікою та емоційністю. Його роботи вирізняються сміливими композиціями та витонченими деталями.

Найвідоміші твори

Йоган Пінзель став зачинателем Львівської школи скульпторів. Його найвідоміші твори прикрашають храми в Бучачі, Годовиці, Монастириськах та Львові.

Серед визначних робіт:

скульптури для костелу Всіх Святих у Годовиці;
ансамбль іконостаса в соборі Святого Юра у Львові, скульптура «Юрія Змієборця» на самому храмі та статуя покровителів родини Шептицьких перед собором;
Інші роботи: «Самсон роздирає пащу лева», «Жертвоприношення Авраама», сцена «Розп’яття» та інші;
скульптура «Добрий пастир»: зберігається в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського в Коломиї.

Ймовірний автопортрет митця можна побачити на скульптурі «Алегорія мужності», яка знаходиться у храмі Покрови на Тернопільщині.

Стиль і вплив

Скульптури Пінзеля передають сильні людські почуття – від скорботи до піднесення. Його персонажі ніби оживають, демонструючи глибокі духовні переживання. Майстер створив новий стандарт у сакральному мистецтві на заході України, поєднуючи західноєвропейське бароко з місцевими традиціями. Його стиль значно вплинув на інших митців епохи.

Забуття і відродження

Життя Пінзеля оповите загадками, як і його спадщина. Багато робіт майстра було забуто після його смерті. Лише у XX столітті завдяки львівському мистецтвознавцю Борису Возницькому творчість скульптура була відновлена. Возницький не лише досліджував роботи митця, але й врятував багато барокових шедеврів від знищення в радянські часи, коли європейське сакральне мистецтво сприймали лише як матеріал для опалення.

«Він їде на Тернопільщину, на Івано-Франківщину, з Городенки привозить. Там було, по-моєму, 18 скульптур, п’ять він врятував. Бо все інше фактично спалили у вогні. Було профтехучилище, вони просто різали ці скульптури, які були під два метри висотою, вони різали і палили ці речі. Коли приїхав Борис Возницький, він вийняв пилку з однієї скульптури і забрав її. Що зміг, то він врятував», – розповідає реставратор та мистецтвознавець Лариса Разінкова-Возницька.

Скульптури, які вдалося зберегти, тепер є надбанням музеїв, зокрема Львівської національної галереї мистецтв. У Львові створено музей Йогана Георга Пінзеля, де можна побачити його роботи. Це унікальне місце, де можна відчути велич генія. Також доступний аудіогід, пропонуємо прослухати.

Визнання у світі

21 листопада 2012 року українське посольство у Франції оголосило про відкриття виставки скульптора доби бароко Йогана Пінзеля в Луврі. На ній було представлено 27 робіт митця. Ще одна скульптура – статуя Святого Онуфрія з села Рукомиш – не потрапила на виставку, оскільки громада відмовилася її віддавати. Не допомогло навіть звернення тодішнього міністра культури Михайла Кулиняка. Саме ця робота є унікальною, оскільки виконана з каменю, а не дерева, і вважається однією з останніх скульптур митця.

Спадщина

Скульптури Йогана Георга Пінзеля стали важливою частиною європейського мистецтва, викликаючи захоплення в Парижі, Відні, Мюнхені та Празі. Роботи майстра надихають митців і дослідників навіть сьогодні.