Технологія обробки деревини та деревинних матеріалів

Нас оточує багато різних виробів, виготовлених із деревини та деревинних матеріалів. Це меблі, садові альтанки, дитячі іграшки, предмети інтерʼєру тощо. Попри появу нових сучасних матеріалів, деревина продовжує посідати важливе місце серед конструкційних матеріалів. Саме вироби з таких матеріалів допомагають створити комфорт і затишок у наших оселях.

Властивості деревини залежать від її виду. Тверді породи міцні, вони важче піддаються різанню, ніж мʼякі, тверда деревина краще проводить звук. Деревина має різні властивості, які визначають її використання для виготовлення конкретних предметів. Одними з найпоширеніших видів деревинних матеріалів є фанера, деревостружкові плити (ДСП) та деревоволокнисті плити (ДВП). Виготовлення будь-якого виробу з таких матеріалів передбачає їх обробку. Обробляти деревинні матеріали можна з допомогою ручних та електричних інструментів, таких як лобзик, підставка для випилювання та кріплення, ножівка, рубанок, рашпиль, надфіль, молоток, дриль, шурупокрут, викрутка, плоскогубці, шило тощо.

Перенесення малюнка на поверхню деревини (фанери)

Розмітку простих виробів (у формі простих геометричних фігур) можна виконувати безпосередньо на поверхні деревини. Проте частіше для цього застосовують шаблони або ескізи, які переносять на матеріал. Перед перенесенням малюнка на фанеру слід визначити лицьовий і виворітний бік, після чого зачистити лицьову сторону вздовж волокон наждачним папером: спершу грубозернистим, а потім дрібнозернистим. Малюнок на фанеру наносять із допомогою кальки або копіювального паперу. Щоб уникнути зміщення під час роботи, його закріплюють кнопками.

Нанесення нескладних геометричних деталей на поверхню деревини виконують креслярськими інструментами. Довгу сторону деталі розташовують уздовж лінії, де фанера гнеться легше, а вузьку — упоперек. Прямі лінії креслять під лінійку, а кола — циркулем. Зручно спершу позначити всі деталі на фанері, а потім приступати до випилювання. Для економії матеріалів елементи розташовують максимально компактно.

Ще один спосіб нанесення контурів майбутнього виробу — використання шаблонів. Їх зазвичай виготовляють із цупкого паперу або картону, після чого накладають на деревину чи деревинний матеріал і обводять олівцем.

Різання деревини та деревинних матеріалів

Після нанесення контурів виробу необхідно ще раз перевірити правильність розмітки й переконатися, що всі деталі враховані. Тільки після цього можна переходити до вирізання. Механічна обробка деревини включає різання, гнуття, пресування або розколювання. Найчастіше використовують методи різання зі зняттям стружки, такі як пиляння, стругання, довбання, свердління та шліфування. Обробка ж виконується на спеціальних верстатах або з допомогою ручних чи електричних інструментів.

Опорядження та оздоблення виробів із деревини

Опорядження деревини — це створення на її поверхні декоративно-захисного покриття, яке покращує зовнішній вигляд і забезпечує стійкість до впливу довкілля (вологи, повітря, світла, забруднень і механічних пошкоджень). Покриття має бути міцним, еластичним, рівним і гладеньким, із матовим або блискучим ефектом. Усі лакофарбові матеріали, які утворюють таке покриття, потрібно надійно зчіплюватися з поверхнею деревини. Фарбувати та лакувати можна пензликом, валиком, розпилювачем і навіть губкою для миття посуду. Головна вимога — покрити поверхню рівномірним шаром.

Окрім опорядження, деревʼяні вироби можна декорувати, застосовуючи різноманітні техніки та матеріали. Перед початком роботи поверхню ретельно готують, зокрема шліфують до гладкості. Якщо планується художній розпис або створення візерунків методом випалювання, контури майбутнього зображення спочатку позначають олівцем. Техніка пірографії, також відома як «малювання вогнем», широко використовується в декоративно-ужитковому мистецтві та художній графіці. Її суть полягає в створенні зображень на органічних матеріалах, таких як деревина, фанера, пробка, папір, шкіра або тканина. Для цього застосовують розпечену голку, яка залишає сліди на обраній основі. Особливе поширення ця техніка отримала завдяки роботі з деревиною, що робить її популярною саме в цій галузі. Для створення таких декоративних елементів використовують спеціальний інструмент — електровипалювач, який забезпечує точність і зручність у роботі.

Декорування деревини методом нагрівання варто виконувати поступово, працюючи над окремими ділянками зображення. Це дає змогу уникнути пошкоджень сусідніх частин візерунка. До обробки прилеглих елементів варто повертатися лише після того, як матеріал охолоне. Регулюючи кут нахилу інструмента та температуру нагрівання, можна досягати різноманітних ефектів: лінії будуть різнитися за товщиною та відтінками, від світло-коричневих до глибоких темних тонів. Проте обвуглення країв канавок свідчить про надмірне нагрівання, яке потрібно уникати. 

Завершивши роботу, поверхню обережно шліфують дрібнозернистим наждачним папером для усунення нерівностей. Після цього зображення можна доповнити кольором із допомогою акварельних, акрилових чи олійних фарб, а також захистити його воском або лаком.

Обробка деревини та матеріалів на її основі є ключовим етапом у створенні виробів для побуту, інтерʼєру та декоративного мистецтва. Завдяки поєднанню механічних і художніх методів, таких як шліфування, різання, термічне декорування та декоративне покриття, продукція з деревини стає не лише міцною і довговічною, а й естетично привабливою. Застосування відповідних інструментів і матеріалів дає можливість виготовляти функціональні та стильні вироби, які додають затишку і зручності в повсякденному житті. Важливо дотримуватися технологічних стандартів на всіх етапах процесу, щоб гарантувати високу якість кінцевого результату.