Мистецтво зворотного зв’язку на уроці

Успіх сучасного уроку значною мірою залежить від якісного зворотного зв’язку між учнями та вчителем. Цей процес дає змогу школярам не лише висловлювати свої емоції та почуття, але й оцінювати, наскільки добре вони зрозуміли матеріал, а також аналізувати свої дії та досягнення. У сучасній педагогічній практиці, останнім часом, зʼявилося кілька нових термінів, які відображають різні аспекти зворотного звʼязку. Це, зокрема, фідбек, шерінг і рефлексія.

Фідбек (від англ. feedback – «зворотна реакція») – це відгук на певну дію чи подію. Він дає можливість учням відреагувати на те, що відбулося, а для вчителя – зрозуміти, як був сприйнятий матеріал і що потребує уточнення.

Шерінг (від англ. to share – «ділитися») – це особливий формат групової бесіди, у якій кожен учасник ділиться своїми почуттями, знаннями та особистими інсайтами. Такий підхід дає можливість школярам краще зрозуміти себе та інших, а також усвідомити власні переживання в контексті досвіду однолітків.

Рефлексія (від лат. reflexio – «відображення») – це глибокий внутрішній процес аналізу власних станів, вчинків і подій. Рефлексія допомагає школярам не лише засвоїти навчальний матеріал, але і зробити його частиною свого внутрішнього світу. Це важливий інструмент розвитку творчого мислення та самопізнання.

Відрефлексувати означає «пережити», «пропустити через свій внутрішній світ» і «оцінити». Якщо фізичні органи чуття забезпечують людині зовнішній досвід, то рефлексія є джерелом внутрішнього, способом самопізнання та важливим інструментом мислення. Вона важлива для формування творчого мислення і саморозвитку особистості.

Застосування рефлексії на уроці – це можливість для учнів відобразити те, що відбулося з їх внутрішнім «Я»: «Про що я думав / думала? Що відчував / відчувала? Що дізнався / дізналася? Що мене здивувало? Що зрозумів / зрозуміла?» тощо.

Використання рефлексії має важливе значення на різних етапах уроку: 

На початку заняття рефлексія допомагає встановити емоційний контакт зі школярами, оцінити їхню готовність до сприйняття нових знань.

Наприкінці уроку рефлексія дає можливість учням систематизувати отримані знання, а педагогу – визначати ефективність своєї роботи і ступінь засвоєння матеріалу класом. Мета вправ на завершення – акумулювати позитивний досвід, отриманий на уроці.

Рефлексія може здійснюватися на будь-якому етапі уроку як своєрідна рамка, що підвищує якість навчального процесу. Школярі, які усвідомлюють значення отриманих знань, більш мотивовані до подальшого навчання. Важливим аспектом є здатність учнів самостійно оцінювати власні досягнення та ставити нові цілі для подальшого розвитку. Використання рефлексії на всіх етапах освітнього процесу підвищує його якість і ефективність. Якщо дитина не усвідомлює значення здобутих знань і компетентностей, її цікавість до навчання поступово згасає. Тому навчальний процес потребує постійної рефлексії, оцінки того, «яким я був» і «яким я став».

Ключові напрями самооцінки учня / учениці

    • Усвідомлення: чого я прагну досягти? де я зараз перебуваю?

    • Планування: що мені потрібно зробити, щоб скоротити цей розрив?

Учень / учениця самостійно оцінює, для чого він / вона вивчає цю тему і як знадобиться це в майбутньому; які цілі має досягти саме на цьому уроці; який внесок може зробити в спільну справу; чи здатен / здатна об’єктивно оцінювати свою діяльність та роботу однокласників; наскільки його / її досягнення відповідають поставленим завданням; наскільки успішний; які зміни відбуваються у внутрішньому світі і як він / вона себе при цьому почуває.

Форми рефлексії можуть бути різноманітними:

Усна, письмова або символічна рефлексія дає можливість кожному школяру висловити свої думки в зручний для нього спосіб.

Індивідуальна, групова або колективна рефлексія сприяє більшій залученості та інтерактивності в процесі навчання.

Рефлексія діяльності, змісту навчального матеріалу або емоційного стану допомагає комплексно оцінити як індивідуальний прогрес учнів, так і загальний стан класу.

Ефективне використання рефлексії на уроці робить навчальний процес більш глибоким, сприяє розвитку самосвідомості школярів та підвищує їх інтерес до навчання. Різноманітність підходів до рефлексії дає змогу кожному учню знайти свій шлях до пізнання себе та світу.