Винаходи, якими користується весь світ: факти про українських вчених

Україна подарувала світові не лише талановитих митців і спортсменів, а й чимало вчених, чиї відкриття змінили повсякденне життя мільйонів людей. Багато винаходів, якими ми користуємося щодня, мають українське коріння. Ось кілька захопливих прикладів. 👇

🚁 Гелікоптер

Київський авіаконструктор Ігор Сікорський став «батьком» сучасного гелікоптера. У 1931 році він запатентував конструкцію з двома пропелерами — основним і хвостовим. А вже у 1939 році його машина VS-300 піднялася в небо. Згодом Сікорський заснував концерн, що постачає гвинтокрили цивільного й військового призначення у різні країни світу. Символічно, що понад півстоліття саме гелікоптери Сікорського перевозять президентів США.

💡Гасова лампа

У 1853 році львівські аптекарі Ігнатій Лукасевич та Ян Зех винайшли лампу на основі згоряння гасу та розробили метод його отримання шляхом дистиляції нафти. Цей винахід став справжньою революцією в освітленні, витіснивши свічки та масляні лампи.

⌚Глюкометр

Апарат для вимірювання рівня цукру в крові Петро Бобонич винайшов 2002 року, коли на цукровий діабет захворіла його дружина Ганна Василівна. Портативний глюкометр у вигляді наручного годинника дає змогу людям безболісно контролювати рівень цукру в крові. Прилад також може взаємодіяти з інсуліновим насосом, полегшуючи життя мільйонам пацієнтів.

🎥Кінескоп

Ще до братів Люм’єр український винахідник Йосип Тимченко разом із фізиком Миколою Любимовим створили пристрій для відтворення рухомих зображень. У 1893 році в Одесі відбувся перший публічний показ двох фільмів за допомогою кінескопа Тимченка. На жаль, його винахід не був запатентований, але він увійшов в історію як один із піонерів кінематографу.

🩻Рентгенівські знімки

Фізик Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка стала основою сучасних рентгенапаратів. Він проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета.

💉Вакцини проти чуми та холери

Мікробіолог Володимир Хавкін увійшов в історію медицини як творець перших у світі вакцин проти холери та чуми. Свою наукову діяльність він розпочав у лабораторії Іллі Мечникова в Одесі, а згодом продовжив у Парижі, де винайшов протихолерну вакцину. Царська влада відмовилася застосовувати відкриття «неблагонадійного» вченого. Проте у 1896 році Хавкін отримав підтримку у Британській Індії. Саме там він створив вакцину проти чуми, ризикуючи власним життям і випробовуючи її на собі. Результати виявилися приголомшливими: лише в Індії було щеплено понад 4 мільйони людей. 

🩸Безкровний аналіз крові

Харківський науковець Анатолій Малихін розробив унікальний прилад для діагностики, що дає можливість без проколу шкіри отримати понад 130 показників здоров’я. Технологія вже використовується лікарями в різних країнах світу.

🚋Трамвай

Сьогодні трамваї здаються нам звичним міським транспортом, але колись це була справжня революція. Її автором став українець Федір Піроцький. У 1874 році він розробив проєкт передачі електроенергії дротами, а вже наступного року на ділянці Сестрорецької залізниці запустив перші вагони на електротязі. Це фактично був «прототип трамваю». Вже у 1876 році в Берліні з’явився перший справжній трамвай, створений за схемою Піроцького. 

➗Математичний прорив

Вчена Марина В’язовська розв’язала задачу, над якою математики працювали з XVII сторіччя – так звану «гіпотезу Кеплера»: упаковка шарів у 8- і 24-мірних просторах з використанням методів модульних форм. До розв’язання цієї задачі сучасні математики майже наблизилися, але лише в певних частинах. До того ж розв’язання зайняло 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Марина В’язовська працювала над задачею всього два роки, описала формулу лише на 23 сторінках й знайшла рішення, яке світові математики назвали «приголомшливо простим».

Її досягнення має велике значення для корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті й космічних дослідженнях. Марина В’язовська отримала статус другої жінки у світі, нагородженої медаллю Філдса.

🏥Зварювання живих тканин

Євген Патон став легендою науки завдяки створенню нових методів електрозварювання. Його розробки й досі використовуються у промисловості по всьому світу. Його син, Борис Патон, продовжив цю справу — але пішов ще далі. Під його керівництвом українські науковці винайшли технологію — зварювання живих тканин. Спочатку експерименти проводили на тваринах, з’єднуючи м’які тканини методом біполярної коагуляції. Згодом перейшли й до випробувань на людських органах.

Це відкриття стало справжнім проривом у медицині, адже дає змогу робити операції швидшими, безпечнішими та менш травматичними.

Українські науковці неодноразово випереджали свій час, створюючи винаходи, що вплинули на розвиток медицини, транспорту, кіно, математики та авіації. Вони довели: українська наука здатна змінювати світ!