Нова українська школа: від рутинного навчання до сучасних компетентностей

За останні роки, система освіти зазнала значних змін. До реформи НУШ (Нова українська школа) — це реформа загальної середньої освіти в Україні, яка стартувала у 2018 році, українська система загальної середньої освіти мала кілька основних пріоритетів, які потребували змін через ряд проблем та викликів.

Пріоритети до реформи НУШ

Система освіти була орієнтована на передачу знань, що часто призводило до зазубрювання інформації без її розуміння та вміння застосовувати на практиці. Навчальний процес був сильно зосереджений на оцінках, що створювало стресові ситуації для учнів і знижувало їхню мотивацію. Розклад і зміст програм були занадто фіксованими, без урахування індивідуальних особливостей учнів. Використання традиційних методів навчання з обмеженим використанням інтерактивних та сучасних технологій. Система освіти не завжди відповідала вимогам ринку праці та швидким змінам у суспільстві.

Причини внесення змін

Досліджуючи досвід інших країн, було помічено, що багато з них почали впроваджувати компетентнісний підхід та інтегроване навчання, що сприяє розвитку критичного мислення, креативності та вміння працювати в команді. Сучасний ринок праці вимагав не лише знань, але й умінь застосовувати їх у реальних життєвих ситуаціях, а також м’яких навичок (soft skills), таких як комунікація, лідерство та адаптивність. Про розвиток soft та hard-skills ми вже писали раніше в цьому матеріалі. 

Зміни у суспільстві, такі як цифровізація, глобалізація та швидкий розвиток технологій, вимагали від системи освіти адаптації та впровадження нових методів навчання. Важливо було зменшити стрес та тиск на учнів, створити сприятливе середовище для їхнього розвитку та навчання. ​​

Результатом цього стало впровадження концепції НУШ. Основна мета якої — створення освітнього закладу, в якому буде приємно навчатися і який буде давати учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у житті.

Принципи НУШ

Основне завдання закладу освіти — це не просто передача знань і зазубрювання інформації, а формування компетентностей – динамічної комбінації знань, умінь, навичок і ставлень, які дозволяють учню успішно діяти в різних ситуаціях і середовищах. 

Ключові компетентності НУШ

Спілкування державною мовою: вміння усно і письмово висловлюватися, тлумачити поняття та думки.

Природничі науки і технології: наукове розуміння природи, застосування наукового методу.

Інформаційно-цифрова компетентність: критичне використання інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційна та медіаграмотність.

Уміння вчитися впродовж життя: пошук і засвоєння нових знань, ефективне управління ресурсами.

Спілкування іноземними мовами: вміння розуміти, висловлюватися і тлумачити поняття іноземною мовою.

Математична компетентність: логічне та алгоритмічне мислення, застосування математичних методів.

Ініціативність і підприємливість: генерування та втілення нових ідей, ефективне управління фінансами.

Обізнаність та самовираження у сфері культури: розуміння та формування мистецьких смаків, культурна ідентичність.

Екологічна грамотність і здорове життя: раціональне використання природних ресурсів, здоровий спосіб життя.

Соціальна та громадянська компетентності: ефективна участь у громадському житті, повага до закону та прав людини.

Для чого взагалі  компетентності?

Ключові компетентності дозволяють учням:

• бути готовими до викликів сучасного світу;
• адаптуватися до швидких змін;
• розвивати критичне мислення і здатність до самонавчання;
• вміти працювати в команді та ефективно спілкуватися;
• бути соціально та культурно свідомими.

Чим вони відрізняються від навчання 10-15 років тому?

Розглянемо це на прикладах. Якщо раніше фокус був на граматиці, орфографії і літературному аналізі. Учні часто писали диктанти та твори на задані теми. Зараз все по-іншому, акцент змінився. Тепер він переведений на практичні навички комунікації, включаючи ораторське мистецтво, ведення дискусій, створення медіаконтенту, розв’язання реальних комунікаційних задач.

Сучасні приклади, де можуть знадобитися компетентності

Подивимося на сучасні приклади, де потрібні такі вміння. Наприклад, уміння вчитися впродовж життя означає швидко освоювати нові знання та навички, пристосовуватися до змін на ринку праці, самостійно навчатися та покращувати свої професійні вміння.

Як влаштована НУШ?

Базова середня освіта триває 5 років і також поділяється на два цикли. 

1. Адаптаційний цикл (5-6 класи): допомагає звикнути до нових вимог.
2. Базове предметне навчання (7-9 класи): розвиває відповідальних громадян.

Раніше предмети були окремими (наприклад, фізика, біологія), а тепер вони об’єднані в галузі, щоб навчання було зрозумілішим. Освітні галузі, що визначають стандарт: 

• мовно-літературна;
• математика;
• природнича;
• технологічна;
• інформатична;
• соціальна і здоровʼязбережна;
• фізкультурна;
• громадянська та історична;
• мистецька.

Як оцінюють учнів у НУШ?

Всі ми пам’ятаємо, як переживали за оцінки, та кожна поточна була надзвичайно важливою, проте сьогодні правили гри змінилися. Тепер оцінювання проходить за групами результатів навчання. Наприклад, у природничій галузі (біологія, хімія, фізика, географія) є чотири групи результатів:

1. Дослідження природи;
2. Робота з інформацією;
3. Формування наукового світогляду та забезпечення сталого розвитку суспільства;
4. Формування наукового мислення та розв’язання проблем.

Середня оцінка виводиться за результатами цих груп, а не за кожним предметом окремо.

Педагогіка партнерства в НУШ

У Новій українській школі вчителі, учні і батьки працюють разом як рівні партнери, підтримуючи одне одного і створюючи дружню атмосферу. Батьки активно залучені до навчального процесу і знають, як допомогти дітям розвиватися. Раніше в школах вчителі мали роль керівників, а учні та батьки були підлеглими. Учні виконували інструкції вчителів, а батьки майже не брали участі у навчанні, що створювало дистанцію між ними і формальний підхід до освіти.

Орієнтація на учня в НУШ (як було раніше і зараз)

Раніше вважалося, що «вчитель завжди правий». Якщо вчитель не правий, дивіться пункт 1. Такий підхід навіть не обговорювався. Але зараз все більше вчителів вступають у діалог з учнями, показуючи різні варіанти вирішення задач. Все частіше говорять про індивідуальні підходи, визнаючи, що всі сприймають матеріал по-різному: одні відразу, інші — з часом, і це нормально.

Орієнтація на учня в Новій українській школі означає, що навчання зосереджене на потребах і інтересах дітей. Тепер використовується особистісно-орієнтована модель освіти, яка приділяє максимальну увагу індивідуальним здібностям і потребам учнів. Також є свобода вибору предметів та рівня їхньої складності, що дозволяє навчатися в різновікових групах.

Ці зміни спрямовані на модернізацію освітнього процесу, підвищення його якості та адаптацію до сучасних вимог і стандартів, забезпечуючи всебічний розвиток учнів та їх підготовку до життя в сучасному суспільстві.